Stanislawa Hawras Korniuk

Станіслава „Стася” Корніюк (з дому Миколайчук) народилася 12 жовтня, 1932, в селі Садибне, Житомирської області в Україні. Вона була сьома з восьмеро дітей, з яких лиш п’ятеро дожили до дорослого віку. Її батько, Федор, був розстріляний сталінським НКВД в 1937 році. Переслідувана совєтським режимом, родина була змушена втікати на Захід на возі під проводом Стасі матері, Катерини – бідної, неоосвіченої але рішучої жінки – серед хаосу та небезпек Другої Світової Війни.

Після двох років перебування в Таборі для Переміщених Осіб в Ню-Ульмі, Німеччині, родина Миколайчуків була переселена до Сан-Паулу в Бразилії в 1947 році. Там Стася зустріла свого майбутнього чоловіка Олексія Гаврася, і разом з другими еміґрантами, вони заснувати українську православну церкву імени св. Володимира у Сан-Каетану-ду-Сул.

Стася та Олексій еміґрували до Америки в 1955 році. Після прибуття до Філядельфії, родина відразу записалася до парафії української православної церкви св. Покрови. До п’ятьох років у них народилися троє дітей: Степан, Рая та Наталя. Стася та Олексій Гаврась виховали своїх дітей в любові до своєї української спадщини, записуючи їх до парафіяльної суботньої школи українознавства, ансамблів українських народних танців і до Пласту.

Після передчасної смерти Олексія в 1984 році, Стася вийшла заміж вдруге в 1987 році за Федора Корніюка, з яким прожила аж до його смерти в 2009 році. Свої останні роки вона проживала зі сином Степаном.

Станіслава була знана за свої непохитну посвяту своїй родині, Церкві та українській громаді. Досвідчена швачка, завзятий огородник, віддана парафіянка – яка співала в церковному хорі, приготовувала пакунки на Україну, висилала карточки з побажаннями видужання хворим парафіянам, ліпила вареники – все це робило її взірцем люблячої, турботливої та відданої дружини, матері, бабусі, прабабусі та подруги. Вона завжди була й надалі буде надхненням для своєї родини й всім хто її знав.

В жалобі залишилися її син Степан; доньки Рая та Наталя; зяті Мирон і Сергій; внуки Данило, Григорій, та Олександер; невістка онука Ерин; та правнуки Генрі, Рубі, та Гюго.

Вічна Їй Пам’ять! 

Stanislawa “Stasia” Korniuk (nee Mykolaychuk) was born October 12, 1932, in the village of Sadybne, Zhytomyr Region, Ukraine. She was the seventh of eight children, only five of whom reached adulthood. Her father, Fedor, was executed in 1937 by Stalin’s secret police. Persecuted by the Soviet regime, the family fled westward in an open wagon, led by Stacia’s poor, uneducated, but determined mother Katerina, amidst the chaos and danger of World War II.

After two years in a Displaced Persons Camp in New Ulm, Germany, the Mykolaychuk family were relocated to the Sao Paolo area of Brazil in 1947. There, she met her future husband, Oleksiy “Alex” Hawras, and together with other newly arrived immigrants, they founded the Ukrainian Orthodox Church of St. Volodymyr in Sao Caetano.

In 1955, Stasia and Alex emigrated to the United States. On arriving in Philadelphia, they immediately joined St. Mary Protectress Ukrainian Orthodox Church, and within five years they had three children: Steven, Raya, and Natalie. Stasia and Alex raised their children to be proud of their heritage, enrolling them in the church parish’s Saturday Ukrainian School; Ukrainian folk dancing ensembles; and Plast (Ukrainian Scouts).

After Alex’s untimely death in 1984, Stasia remarried in 1987, but her second husband, Fedor Korniuk, died in 2009. She spent her golden years living with her son, Steven.

Stasia was known for her steadfast dedication to her family, her Church, and her Ukrainian community and culture. An expert tailor/fitter, an avid gardener, a devoted parishioner – from singing in the church choir, to preparing care packages for Ukraine, to writing get-well cards to sick parishioners, to making varenyky – she was the model of what a loving, caring, and devoted wife, mother, grandmother, great-grandmother, and friend should be. She has always been and will continue to be an inspiration to her family and to all who knew her.

Stanislawa is survived by her son Steven; daughters Raya and Natalie; sons-in-law Myron and Serge; grandsons Daniel, Gregory, and Aleksandr; granddaughter-in-law Erin; and great-grandchildren Henry, Ruby, and Hugo.

In lieu of flowers, donations in Stanislawa's memory may be made to the Protez Foundation.

Eternal Memory!

To send flowers to the family or plant a tree in memory of Stanislawa Hawras Korniuk, please visit our floral store.